Lex Cross Consulting

Процес міграції робочої сили стає все інтенсивнішим, кордони між країнами все розмитішими, тому сьогодні про актуальне. Про працевлаштування іноземця в Україні.
Відповідно до Конституції України іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов’язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Ця гарантія також стосується і права на трудову діяльність іноземців та осіб без громадянства.
Так, Кодексом законів про працю України передбачено, зокрема, що трудові відносини іноземних громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях України, регулюються законодавством держави, в якій здійснене працевлаштування (наймання) працівника, та міжнародними договорами України.
Законом України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" передбачено, що іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, а також яким надано статус біженця в Україні, мають право працювати на підприємствах, в установах і організаціях або займатися іншою трудовою діяльністю на підставах і в порядку, встановлених для громадян України.
Отже як вбачається, на іноземних громадян поширюються всі права і обов’язки передбачені законодавством про працю України, якщо міжнародними договорами не передбачено інше.
При цьому слід зазначити, що Законом України "Про зайнятість населення" визначені особливості прийому на роботу іноземців та осіб без громадянства.
Так, ст. 42 вищевказаного закону передбачено, що підприємства, установи та організації мають право на застосування праці іноземців та осіб без громадянства на території України на підставі дозволу, що видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, на строк до одного року, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
В той же час ч. 6 цієї статті передбачено категорії осіб, працю яких можна використовувати без отримання дозволу.
До таких категорій зокрема належать, іноземці, які постійно проживають в Україні.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземцями, які постійно проживають на території України вважаються іноземці та особи без громадянства, які отримали посвідку на постійне проживання.
В той же час слід відзначити, що обмеження щодо праці іноземців встановлюються виключно до трудових відносин, які оформляються трудовими договорами.
Такі обмеження не стосуються підприємницької діяльності та надання послуг (виконання робіт) за договорами цивільно-правового характеру.
Окрім того, відзначаємо, що обов’язок на отримання такого дозволу покладено на роботодавця.
Відповідно, якщо роботодавець працевлаштував іноземця, без отримання відповідного дозволу, негативні наслідки несе роботодавець.
Аналіз норм чинного законодавства не передбачає автоматичного звільнення іноземця, у разі, якщо роботодавцем не отримано відповідного дозволу на їх працевлаштування.
В той же час, такий іноземець має право користуватись всіма гарантіями дотримання його трудових прав, при працевлаштуванні та звільненні.
Додаємо детальну схему, передбачену ПОРЯДОКОМ
видачі, продовження дії та анулювання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, затвердженим Постановою КМУ від 27 травня 2013 р. № 437

Передумали ліквідуватись? Але Ваше бажання не закон, для реєстратора.
З початком нової хвилі економічної кризи власники бізнесу масово згортають діяльність. Як правило в таких випадках мова йде про добровільну ліквідацію (за рішенням власника).
Порядок реєстрації припинення юридичної особи, шляхом її ліквідації регулюється Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».
Якщо Ви більше не зацікавлені у продовженні господарювання вашою компанією Вам, разом з іншими співзасновниками (учасниками) необхідно формалізувати своє рішення, наприклад, шляхом викладення його в протоколі. Надалі державний реєстратор вносить до ЄДРПОУ запис, про прийняте Вами рішення. З цього моменту розкручується маховик, пов'язаний з процедурою припинення підприємства. І навіть, якщо Ваше підприємство є зразковим, проходить процедура самоліквідації швидко та без ускладнень дуже рідко.
Але цей пост не про труднощі самоліквідації.
Уявіть, що при всій кризовості ситуації, у компанії з’являється вигідне замовлення, або щедрий інвестор. У Вас відпадає потреба в доведенні справи ліквідації до кінця. Більш того, Вам необхідно, щоб підприємство продовжувало існувати, і не просто, а працювало, заробляло, створювало ВВП та робочі місця.
Здавалось би в такому розвитку подій зацікавлені всі сторони. Однак, як з’ясувалось, Законодавство України не містить механізму, який дає можливість відмотати ситуацію назад, не дає можливості засновникам відкликати своє рішення про припинення юридичної особи. Більш того, навіть саме ПРАВО засновників на відкликання свого ж рішення не знайшло відображення в законодавстві.
Що ж робити, якщо хочеш зберегти компанію, але механізм ї ліквідації вже запущено?
По-перше слід відзначити, що проблема виключення запису про рішення власників про припинення з ЄДРПОУ не є чисто технічною. Навіть навпаки, згідно з роз’ясненнями Держпідприємництва (лист 29.4.2005 № 3326/0/2-05) технічними засобами Єдиного державного реєстру передбачено можливість внесення запису про прийняте засновниками рішення про відміну попереднього рішення про припинення юридичної особи. Такий запис вноситься державним реєстратором на підставі нотаріально посвідченого рішення заснов¬ників про відміну попереднього рішення цих засновників про припинення юридичної особи.
В той же час, у зв’язку з тим, що будь-які листи, навіть компетентних органів, не створюють юридичних норм, вказане роз’яснення не може бути підставою, для скасування реєстратором запису про прийняття власниками рішення про припинення, за відсутності прямої вказівки про це в законі.
Таким чином, якщо би в законодавстві було закріплено право засновників на відкликання їх попереднього рішення, передбачено форму такого відкликання, порядок та строки його подання, жодних проблем би не виникало. Такі зміни в законодавстві не потребували б додаткових витрат з Державного бюджету на поліпшення програмного забезпечення реєстру.
Варто відзначити, що подібний законопроект вносився КМУ у 2009 році (№ 4286 від 31.03.2009р.) Однак, тоді Верховний суд України повернув проект закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення механізму державної реєстрації припинення суб’єктів господарювання” на доопрацювання. Більше до цього питання не повертались.
Отже, зважаючи на те, що законодавець подібну прогалину не прибрав, а проблема є актуальною, пропонуємо Вам наступну схему її вирішення.

Чотири правила ведення переговорів від фахівців з Гарварду. Рекомендуємо.

http://www.kom-dir.ru/article/443-kak-uchat-v-garvarde

Как учат вести переговоры в Гарварде В Гарварде разработали принципиально новый метод ведения переговоров, который теперь входит в обязательную программу обучения. Он называется «принципиальные переговоры». Метод разработан в рамках большого исследовательского переговорного проекта, по итогам которого преподаватели Гарварда издали книг…

Дніпровськ чи Січеслав?
Вчора було прийнято Закон України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки", який вже прозвали Закон про декомунізацію. "ЗА" проголосували 254 народні депутати.
Вказаним законом, зокрема, передбачено обов'язок органів місцевого самоврядування протягом шести місяців, з дня набуття чинності Законом перейменувати всі області, міста, селища міського типу, села, вулиці, парки, сквери та ін., підприємства, установи, організації, які носять імена або псевдоніми державних і партійних діячів комуністичного режиму, або пов'язані з діяльністю комуністичної партії чи з установленням радянської влади.
Незважаючи на вчорашній ажіотаж та ейфорію, сьогодні вже знайшлись противники таких перейменувань.
Консерватори говорять про те, що зміна вулиць потягне за собою витрати підприємців на внесення змін до правовстановлюючих документів щодо місцезнаходження підприємства чи місця реєстрації ФОП.
Такі зауваження не витримують жодної критики.
Щодо реєстраційних дій, зауважимо:
1. для ФОП будь-які зміни в ЄДРПОУ вносяться безкоштовно.
2. для юридичних осіб, якщо Ви вписали своє місцезнаходження в Статут, то Вам доведеться сплатити за зміни 51 грн. державного мита, але якщо ні, то внесення таких змін так само є безкоштовним.
Але ми вважаємо, що законодавці повинні зобов'язати всі реєструючі органи автоматично внести відповідні зміни до реєстрів, після офіційного оприлюднення рішення про перейменування.
Окрім перейменування нардепи, нарешті, узаконили "Ленінопад". За ними послідують "Артемопад", "Дзержинськопад" і т.п. Так само, вперше в історії незалежної України 9 травня відбудеться без червоних прапорів (у разі, якщо закон встигнуть опублікувати). З будівель зникнуть зірки, серпи та молоти. Цікаво чи червона зірка на верхівці ялинки підпадає під дію Закону про декомунізацію?
Загалом закон дуже цікавий. Радимо всім ознайомитись.